- воскобій
- -бо́ю, ч.Добування воску з вощини.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
воскобій — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
воскобійний — прикметник … Орфографічний словник української мови
воскобійник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Воскобійники — множинний іменник населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
воскобійниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
воскобійницький — прикметник … Орфографічний словник української мови
воскобійня — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
воскобійний — а, е. Стос. до воскобою. Воскобійні клинки … Український тлумачний словник
воскобійниця — і. Жін. до воскобійник … Український тлумачний словник
воскобійник — а, ч. Той, хто добуває віск із вощини … Український тлумачний словник